Рід ссавців ряду гризунів. 2 види, живуть у високогорьях Анд (Південна Америка). Довжина тіла до 38 см, хвоста до 15. Вага дорослої тварини близько 500 гр. Очі великі, хвіст пухнастий, пальчики на передніх лапках хапальні. Хутро малою, або довгохвостої шиншили сірувато-голубуватий, дуже м'який, густий і міцний. Хутро великих, або куцохвостих шиншил декілька гіршої якості. На європейських фермах розводять в основному куцохвостих. Хутро одомашнених шиншил може мати різний колір. У природі для підтримки чистоти своєї шубки щодня купаються у вулканічному попелі. Самки малих шиншил більші за самців. У їжі невибагливі, п'ють украй мало (вважалося у свій час, що взагалі не п'ють). Клімат рідних місць дуже сухий.

Тварина спокійна і доброзичлива, але із-за здатності хутра миттєво вбирати вологу, брати їх часто на руки не можна.Але якшо стежити за сухістю рук можна весело провести з нею час!І ще, в руки шиншилу потрібно брати дуже акуратно - спочатку хвіст і підтримувати під шиєю, інакше у неї легко відділяється шерсть.

Вдома шиншил тримають в клітках парами. Клітки на металевому каркасі з крупноячєїстой сіткою з сітчастою підлогою, під якою влаштовується піддон з тирсою (не від ДСП!). У клітках ставлять притулок кубла з фанери у вигляді ящика 40х45х35 см з обітимі жерстю краями і куточками. Ящик, що стоїть звичайно боком, за тиждень до пологів повертають отвором вгору. Сам отвір діаметром 30 см робиться на висоті 15-20 см від підлоги, щоб малюки не вилазили з кубла дуже рано. Годівницю у вигляді кишені укріплюють на стінках клітки, невеликі автонапувалки з скла або плексигласу влаштовують як для півчих пташок (див. Гризуни). На підлозі замість підстилки розкладають сіно і вітки, а також природні камені. Шиншили позбавлені неприємного запаху. Найважливіший момент відходу — пристрій пісочних ванн. Для цього ставлять великі 2—3-літрові скляні банки, на третину наповнені дрібнозернистим (чим дрібніше, тим краще) піском, добре відмитим від глини і просушеним.У пісок додають до 10 % тальку. При щонайменшій ознаці забруднення пісок знову промивають і висушують. Банки ставлять на 2-3 години і прибирають відразу ж після купання. Вологості не виносять і можуть загинути. У приміщенні шиншил оптимальна температура — 14-18°. При температурі нижче 10° і вище 25° звірів гинуть. Протяг і прямі промені сонця недопустимі.

Їжа не проблема! У добу на одну тварину потрібна жменя сіна і зерносуміш (овес, пшениця, ячмінь, кукурудза і інш.; продається в готовому вигляді) в кількості 10 г (поза періодом розмноження дорослих особин обмежують в зерні щоб уникнути ожиріння). Літом дають зелену травичку, листя кульбаб, боби. Взимку траву замінюють морквою. Мінеральні добавки обов'язкові — соль-лізунец, мів, а також вітки дерев м'яких порід (верба, тополя, осика, вільха, береза). Для сточування зубів рекомендуються березові гілочки. Оскільки тварини активні в основному в сутінки і вдень, то освітивши клітку лампою денного світла ночами і затінивши її днем, можна поміняти день і ніч, щоб спостерігати за своїми вихованцями.Доречі,дуже слушна порада для юних зоологів,а також для тих хто тільки знайомиться з дружком!

Для самочок в період вагітності і вигодовування раціон різноманітять вівсяними пластівцями, шиншиллятам дитячі молочні суміші в сухому вигляді по 1,5-2 р. Білий хліб включають помалу у вигляді сухарів. Звіри охоче поїдають насіння соняшнику, сіно і зелену травичку дають вдосталь. При розмноженні звернете увагу на підбір пар. Самець в ідеалі повинен бути молодше за самочку на 2-3 місяці. Для молодого і недосвідченого самця підходить виключно самка постарше. Молодій самці можна підсадити самця будь-якого віку. Вагітність наступає 1 раз на рік і триває 105-115 днів. Перед пологами, коли самка особливо неспокійна, їй дають цукровий сироп. У посліді частіше всього 2 щенята, зрячих і покритих шерсткою. Якщо матуся народила шиншиллят поза кублом, то вам самим треба обсушити їх м'якою сухою фланеллю і перекласти в кубло.Дитинчата годуються грудним молоком до 2 місяців. У 2 місяці їх відсаджують від матері. Статева зрілість у шиншил наступає в 6-8 місяців. Через декілька днів після пологів самки знову готові до розмноження. Ці милі і доброзичливі звіри живуть в неволі досить довго для гризунів, 16 років для них не межа.